День пам'яті Героїв Крут 2025

⚔️ 29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що в Чернігівській області, кілька сотень українських студентів та юнкерів стали проти багатотисячної більшовицької армії. Вони розуміли, що шанси нерівні, але знали: якщо не чинити опір — ворог знищить Україну.

🛡️ Курсанти та досвідчені командири мужньо стали на шляху московсько-більшовицької орди, яка йшла на Київ. Ворог мав значну перевагу, але молоді українці зупинили його наступ, вигравши для УНР дорогоцінний час.

📜 За декілька днів, поки тривали бої, були підписані міжнародні договори на підтримку України. Українська Держава заявила про своє право бути вільною від імперського ярма, а уряд зміг укласти Брестський мир, який визнав незалежність України.

🔥 Подвиг Героїв Крут став прикладом для сьогоднішнього покоління українців. Коли у лютому 2022 року на Київ ішли російські війська, на захист столиці так само стали добровольчі загони. А коли російські танки сунули на Херсон, їх зустріли українські добровольці з «коктейлями Молотова» в руках.

💙💛 Ми довели, що гідні пам’яті Героїв Крут. Ми протистоїмо ворогу, який переважає нас у кількості. Але попри все, наші Збройні Сили продовжують виконувати завдання у надскладних умовах та торувати шлях до Перемоги.

22 січня – День Соборності України

✨ 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт Злуки — об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину Велику Україну.

🤝 Ця подія стала історичним символом єдності українських земель, які століттями були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Акт Злуки утверджував створення єдиної соборної Української держави, яка мала стати гарантом загальнонаціональних інтересів українського народу.

💥 20 січня 2015 року російські терористи заклали вибухівку у новому терміналі, і бетонні перекриття обвалились на захисників ДАП, що призвело до загибелі десятків наших воїнів. За весь час оборони ДАП загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень.

🌍 Об’єднання було втіленням багатовікової мрії українців про незалежну, соборну національну державу. Це стало потужним свідченням їх волі до етнічної та територіальної єдності, формування політичної нації та самовизначення.

🏛️ Уперше за 600 років цей крок став реальним об’єднанням українських земель, що мало визначний вплив на подальші національно-політичні процеси в Україні.

16 січня – Всеукраїнський день пам’яті Героїв-воїнів – «Кіборгів»

🕊️ 16 січня відзначається День пам’яті “КІБОРГІВ” — захисників Донецького аеропорту. Україна вшановує героїв і згадує 109 загиблих, які віддали свої життя за нашу свободу.

⚔️ Минуло 10 років від апогею запеклих боїв за Донецький аеропорт. 244 дні захисники України тримали оборону летовища. Попри постійні обстріли ворожої артилерії та танків, українські бійці до останнього чинили опір, поки не витримав бетон.

💥 20 січня 2015 року російські терористи заклали вибухівку у новому терміналі, і бетонні перекриття обвалились на захисників ДАП, що призвело до загибелі десятків наших воїнів. За весь час оборони ДАП загинуло понад 100 українських військових, близько 440 зазнали поранень.

🏅 23 січня 2015 року називають останнім днем оборони Донецького аеропорту. Після руйнування нового терміналу, останніми з позиції «Прожарка» між новим терміналом та диспетчерською вежею вийшла група Максима «Адама» Ридзанича.

🔒 Про подвиг цієї групи відомо мало. В повному оточенні вони ще дві доби боронили частинку вільної української землі. Оборона ДАП закінчилась із виходом цієї групи. Саме тому захисники аеропорту говорять про 244 доби оборони летовища, а не 242, як часто зазначали ЗМІ.

🦾 За незламний дух, безстрашність, героїзм та стійкість українських воїнів назвали “кіборгами”.Вони вистояли — не витримав бетон! Вічна пам'ять та слава Героям!

1871 – народився Агатангел Кримський, вчений-сходознавець

📚 15 січня 1871 року народився Агатангел Юхимович Кримський — український вчений, історик, мовознавець, філолог, дослідник староукраїнської мови, письменник, поліглот, перекладач, один із найвизначніших вчених-орієнталістів світу.

🌍 Народився у місті Володимирі-Волинському, мав кримськотатарське коріння, що вплинуло на його зацікавлення східною культурою.

🗣️ Володіючи понад 60 мовами, Кримський став одним із засновників і першим секретарем Української академії наук. Він доклав величезних зусиль для розробки української термінології, створення словників і підручників, зокрема для вивчення східних мов.

⚖️ Попри визначні заслуги, Кримський зазнав переслідувань з боку радянської влади через свої погляди та відданість Україні. У 1941 році його заарештували за звинуваченням у "націоналізмі".

🕊️ Він загинув у таборі в Казахстані, але його ім'я назавжди залишилося символом боротьби за наукову та культурну незалежність України.

1924, народився кінорежисер Сергій Параджанов

✍️ 🎬 9 січня 1924 року народився Саркіс Параджанян (Сергій Параджанов), кінорежисер, сценарист. Вірменин, який народився у Тбілісі, сидів у російській в’язниці за український націоналізм.

🏆 1964 року він презентував картину «Тіні забутих предків», яку зняв за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання — 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях (із них 24 — гран-прі). Картина посідає 1-ше місце у списку 100 найкращих українських фільмів.

🎭 Під час прем’єри фільму, яка відбулася 4 вересня 1964 року у київському кінотеатрі «Україна», сталася акція протесту. Творча інтелігенція публічно засудила політичні репресії, які відбувалися в Україні.

📜 У червні 1966 року з’явилася Постанова ЦК КПУ «Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. Довженка». Зокрема, критика стосувалася стрічок «Криниця для спраглих» (автор сценарію Іван Драч, режисер Юрій Іллєнко), «Звірте свої годинники» (Ліна Костенко, Юрій Ілляшенко), сценарій фільму «Київські фрески» (Сергій Параджанов).

⛓️ 1973 року радянська влада звинуватила Сергія Параджанова в «українському націоналізмі та гомосексуалізмі» та засудила на 5 років таборів суворого режиму. Помер 20 липня 1990 року. У 1990 році отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році — Державну премію України ім. Т. Шевченка (посмертно).

Симоненко: Є в мені щось від діда Тараса і прадіда Сковороди

✍️ 8 січня 1935 року народився Василь Андрійович Симоненко — український поет, журналіст і правозахисник, представник покоління шістдесятників.

📖 Василь працював у різних газетах та був кореспондентом. У 1962 році вийшла його збірка “Тиша і грім” — єдина, опублікована за його життя. Вона стала символом національного відродження, сповнена патріотизму і любові до України. Ця поезія започаткувала український рух опору 1960-70-х років і містила сатиру на радянський лад. Крім того, він написав казку для дітей “Цар Плаксій та Лоскотон”.

💔 Сьогодні Василю Симоненку могло б бути 90 років. Було б, якби в 62-му його не арештували за нібито хуліганську поведінку та не побили до півсмерті, та не покалічили. Через наслідки побиття він помер у ніч на 14 грудня 1962 року в лікарні в Черкасах, маючи лише 28 років. Його твори не видавали ще 15 років після смерті, а через 35 років у його робочому кабінеті відкрили музей.

87 річниця з дня народження Василя Стуса

✍️ Василь Стус народився 6 січня 1938 року. Його життя — це історія про відвертість і готовність йти проти системи, навіть якщо це означає втратити свободу. Він вірив, що поезія може стати зброєю проти несправедливості, і писав так, щоб кожен рядок не давав спокою ні собі, ні читачам.

📚 Його збірки “Круговерть”, “Веселий цвинтар”, “Палімпсести” не були просто книжками з віршами — це був крик душі. Стус відкрито говорив про репресії, про те, як радянська машина ламала особистість.

📌 У таборі в Пермській області він помер при незрозумілих обставинах у 1985 році. Для влади він був “антирадянським елементом”, а для нас — символом спротиву. У 1991 році його реабілітували, але справжня реабілітація відбулася у серцях тих, хто читав і досі читає його вірші.