До дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

☠️ Знищення кримських татар почалося зі сталінських репресій 1938 року під гаслом: «Крим без кримських татар!». 17 квітня 1938 року було розстріляно майже всю кримськотатарську інтелігенцію.

📦 Депортація готувалася роками. Після звільнення Криму від німецької окупації у 1944 році Сталін підписав указ, який звинувачував кримських татар у «колабораціонізмі».

🚨 18 травня 1944 року о 4 ранку НКВД почало операцію з депортації: 32 тисячі енкаведистів за два дні вивезли до спецпоселень у Середній Азії та на Урал понад 191 тис. осіб (за самопереписом – 423 тис.).

💀 Людей везли у вагонах для худоби. Понад 30 тисяч загинули від голоду, хвороб, виснаження. Татарам заборонили називатися «кримськими», а їхні домівки передали переселенцям з росії.

🛑 У 1948 році кримських татар визнали «довічними переселенцями». Вихід за межі спецпоселення — 20 років ув’язнення. Повернення до Криму було заборонено до 1989 року.

🏠 Після здобуття незалежності України у 1991 році кримські татари почали повертатися додому. У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію геноцидом. 18 травня встановлено як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

⚔️ У 2014 році Крим знову окупований росією. Путінський режим повторив методи радянського терору: приниження, арешти, тортури, страти. Кримські татари знову переживають репресії на рідній землі.

🇺🇦 Хай там що, а ми повернемо синьо-жовтий і кримськотатарський прапори до українського Криму.

15 травня – всесвітній День вишиванки

🎉 Вітаємо з Всесвітнім Днем вишиванки усіх, для кого цей одяг — не просто ошатне вбрання чи данина моді, а щось набагато суттєвіше: родинний оберіг, символ любові до рідної землі, генетичний код нації, символом якої є свобода, гідність, повага до людських цінностей.

Вишиванка — це наша зброя, наша броня. Нація, яка має вишиванку – непереможна!

Вишиванка – це вічний український хіт! Усі народи мають голку, нитку, але лише український народ створив вишиванку!

---

ВИШИВАНКА
Анатолій Матвійчук

Не мода це й не дивна забаганка...
Нелегко нашим недругам збагнуть,
Чим є для українця "вишиванка"?
І що у ній за таємнича суть?

Нитки, неначе мрії кольорові,
Вплелися в долі біле полотно...
Вона — це символ віри і любові,
Що нам Господь вручив колись давно...

Вона пропахла вітром і грозою,
Вогнем і житнім хлібом на столі,
Солоним потом, згірклою сльозою,
І кров'ю українців на землі.

У цій сорочці — чистота крилата
І вічна мудрість пройдених доріг,
Вона міцніша за сталеві лати,
А в ній — наш нездоланний оберіг!

26 квітня 1840 року у Петербурзі вийшло перше видення «Кобзаря» Тараса Шевченка

📖 «Кобзар» Тараса Шевченка став новим словом в українській поезії. Іван Франко писав: 🔹 «Ся маленька книжечка відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело... з ясністю, простотою і поетичною грацією».

🖋️ Книга вийшла у 1840 році завдяки письменнику Євгену Гребінці, який допоміг з публікацією у видавництві Фішера (Санкт-Петербург). Видання профінансував полтавський землевласник Петро Мартос.

📜 Легенда приписує Мартосу відкриття поетичного таланту Шевченка. Але факти свідчать: ще у 1838-му Шевченко передав свої вірші Гребінці для альманаху «Ластівка».

📚 До першого «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Думи мої, думи…» Книга мала якісний друк, зручний формат, офорт із зображенням кобзаря на початку. Тираж — 1000 примірників.

📕 Існує два варіанти: на 106 та 116 сторінок. Перший був майже нецензурований. Після розголосу влада втрутилася — наступні примірники містили цензурні купюри.

💰 Книга продавалась по 1 карбованцю сріблом, загальний виторг — близько 400 карбованців. Саме після цієї збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

🚫 У 1847 році після арешту поета видання заборонили й вилучили з бібліотек. Зараз у світі збереглося лише кілька примірників першого «Кобзаря».

📗 Друге видання — у 1844 році, третє — у 1860-му. З кожним наступним тиражем збірка доповнювалась новими поезіями й стала головною книгою життя Шевченка.

26 квітня - День пам'яті Чорнобильської трагедії

☢️ 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції — найбільша ядерна катастрофа в історії людства.

🏚️ У момент вибуху в 4-му енергоблоці перебували 17 працівників. Наступного дня уряд ухвалив рішення про зупинку реакторів та евакуацію Прип’яті.

🚍 27 квітня евакуювали понад 44,5 тис. мешканців. У місті залишилися 5 тис. ліквідаторів. Повна евакуація 30-кілометрової зони почалась лише 2 травня.

🎭 1 травня, попри небезпеку, Комуністична партія провела масовий парад у Києві. Радіаційний фон уже перевищував норму в десятки разів.

📢 Офіційне повідомлення про аварію прозвучало на 9-й день після вибуху.

🌍 Захід із тривогою стежив за ситуацією. Українська діаспора вийшла на антирадянські демонстрації біля представництва СРСР в ООН, у храмах США проходили панахиди за жертвами Чорнобиля.

⚠️ Брехня і замовчування наслідків підірвали довіру до радянської влади. Аварія стала поштовхом до розпаду СРСР.

🌱 У боротьбу включилися активісти, екологи, правозахисники. Спроби приховати трагедію лише посилили опір і національне пробудження.

🔥 З того часу минули десятиліття, але імперія брехні не зникла повністю. Сьогодні Україна знову бореться — за свою землю, правду й свободу.

19 березня 1895 року народився Максим Тадейович Рильський

📜 19 березня 1895 року народився Максим Тадейович Рильський (1895–1964) – український поет, перекладач, літературознавець і громадський діяч, який усе життя залишався патріотом України.

⚖️ У 1931 році його заарештували за "антирадянську діяльність" та звинуватили у зв’язках із націоналістичними силами. Але навіть після ув’язнення він зберіг український дух у своїх творах.

🖋️ Його поезія звучала як прихована критика радянського режиму. У віршах «Київ», «Жага» між рядками відчувалася боротьба за правду. Навіть під цензурою він продовжував нести національну ідею, підкреслюючи: «Є сотня мов, а правда лиш одна.»

📖 Максим Рильський до останніх днів не зрікся української мови, культури й історії. Він не просто вижив у тоталітарній системі, а в її межах боровся за Україну своїм словом, перекладами, науковими працями.

🌿 Його переклади Вергілія, Байрона, Гюго, Шекспіра – це не просто літературне мистецтво, а внесок у формування української літератури як частини світової культури. Його слово жило, живе і буде жити, бо правда і Україна – вічні.

19 березня – день народження Ліни Костенко

🌿 Велична і таємнича. Неймовірна та скромна. Сильна та відверта.

✨ Її твори актуальні завжди – у моменти болю і страху, у хвилини радості та перемог, коли здається, що все втрачено, або коли відкривається друге дихання.

📜 Її вірші та проза лікують і надихають. Вони поруч у найтяжчі часи, коли здається, що світ несеться у прірву. І водночас вони – відлуння перемог, коли життя довкола вибухає кольорами.

📚 Попри тоталітарну цензуру, творчість Ліни Костенко здобула прихильність мільйонів українців, осяяла сотні тисяч душ і стала частиною нашої національної свідомості.

🎂 Сьогодні Ліна Костенко святкує свої 95 років. Многая літа, шановна Ліно Василівно! Дякуємо за слово, яке дарує силу!

14 березня - День українського добровольця

📜 Цей пам’ятний день встановлений Верховною Радою України у 2017 році для вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

🔥 У цей день у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану вирушили з Майдану Незалежності на тренувальну базу в Нових Петрівцях, щоб сформувати перший добровольчий батальйон. Вони самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист держави.

⚔️ Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – боротьбу з російським агресором. Але, як і завжди у найважчі часи, знаходяться відважні, які добровільно беруть зброю і стають на захист Батьківщини.

🏹 Добровольцями були воїни Русі-України, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, воїни УНР, УПА, захисники АТО/ООС. Їхня мужність, як і сьогодні, гартувала націю та здобувала перемоги.

🔹 Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони та добровольчих формувань територіальних громад; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра.

9 березня – день, коли народився Тарас Шевченко

📜 9 березня – день, коли народився Тарас Шевченко (1814-1861). День, коли з’явився той, хто своїм словом пробуджував серця, змушував замислитись і бачив Україну вільною, ще тоді, коли це здавалося неможливим.

🎤 Шевченко – не просто поет, не просто Кобзар. Він – голос народу, який не мовчав. Його слова були небезпечними, його книги забороняли, його самого кидали в кайдани. Але він не зламався.

✒️ Він писав правду, навіть коли за неї доводилося платити свободою. І ця правда залишилася з нами – у кожному його вірші, у кожному пророчому слові.

🏛️ Сьогодні ми згадуємо Кобзаря не лише як класика, а як символ. Він був з тими, хто не скорився тоді, і залишається з тими, хто бореться за правду зараз.

⚔️ Його слово – наша зброя, наша пам’ять і наш дороговказ. І поки воно живе – живе й Україна!

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Державний Гімн України"

🎶 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Державний Гімн України".

📜 Стаття 1 цього закону визначає, що Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору Павла Чубинського:

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

⚔️ Цей гімн – це заклик до боротьби, символ стійкості та непохитного духу українців. Він звучав під час найважливіших історичних подій, надихав на перемоги та єднав український народ.

26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

⚔️ 20 лютого 2014 року росія розпочала збройну агресію проти України, розпочавши спробу захоплення Криму. Диверсійні групи країни-агресора почали встановлювати контроль над півостровом.

✊ 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, щоб чинити спротив російській окупації. Організатором акції був лідер Меджлісу Рефат Чубаров. Це був важливий момент у боротьбі за цілісність України.

🚨 Вже наступного дня, 27 лютого 2014 року, о 5-й ранку російські військові захопили урядові будівлі АРК, розпочавши фактичну анексію Криму.

❌ Анексія Криму була незаконною у 2014 році і залишається незаконною сьогодні. росія продовжує масові порушення прав людини, репресії проти кримськотатарської спільноти, її лідерів та активістів, що суперечить міжнародному праву.

🚢 Від початку окупації понад 20 тисяч кримських татар були змушені покинути свої домівки.

📜 26 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №58/2020 про встановлення Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

🌊 Крим – це Україна! І боротьба за його звільнення триває! 💙💛

Рустем Емінов: Я першим написав на полотні трагедію народу

🎨 Заслуга Рустема Емінова в українському, пострадянському та світовому образотворчому мистецтві полягає в тому, що він першим серед художників звернувся до теми депортації кримськотатарського народу. Він створив цілісну художню панораму народної трагедії.

🖼️ Перша частина цього проєкту — цикл «Депортація» (або «Унутма») — вже широко відома. Його роботи багаторазово публікувалися у пресі, експонувалися на виставках і були придбані в особисті колекції. Серія «Депортація» навіть була представлена у Верховній Раді України.

🏛️ Робота над цією серією стала центральною темою творчості Емінова. Він сподівається, що ці картини стануть основою музею народної пам'яті, щоб нагадувати про трагедію депортації та зберегти історію кримськотатарського народу для майбутніх поколінь.

21 лютого - Міжнародний День рідної мови

🛡️ Українська мова – це щит, що рятує життя та об’єднує народ. Наші воїни розповідають, як у запеклих боях, у найтемніші моменти, коли ворог був зовсім поруч, рідне слово ставало паролем виживання. Бо «рускоязичні щелепи» буквально клинить від нашої паляниці.

🔥 Окупанти добре знають силу української мови. Тому на захоплених територіях вони знищують усе українське: переписують вивіски, палять книги, змушують школи переходити на російську – часто погрозами та шантажем.

⚔️ Але вони не врахували головного: українська мова гартувалася століттями боротьби та пережила сотні заборон. Вона пережила імперії, які намагалися її знищити. І переживе теперішню варварську навалу.

🇺🇦 Пам’ятаймо, як одна літера «і» змусила окупантів нервувати в Маріуполі. А літера «ї» стала символом спротиву та страхом для загарбників.

🌱 Тішить, що нове покоління українців зростає з українською на вустах. Вони зроблять так, щоб наша мова жила вічно – як і наша незламна нація.